Эротические рассказы - xStory.ru
Лучшая коллекция эротических рассказов в Сети!
 
 
     Эта история приключилась со мной несколько лет назад. В то время мне было двенадцать лет. Именно с этого возраста я стал интересоваться мужской физиологией и почитывать популярный медицинский журнал "Здоровье". Тогда я не задумывался о возможности секса с мальчиками, все ограничивалось лишь взаимной мастурбацией с мои... [ читать дальше ]
Название: Путешествие в тридевятое царство
Автор: Евгений (mecong20091@rambler.ru)
Категория: Эротическая сказка, Юмористические
Добавлено: 20-07-2017
Оценка читателей: 5.50


Був на світі один чоловік . Років з двадцяти. Звали його Максом. Був він звичайною людиною – не принцем, не якимсь героєм, не богатирем, а звичайною людиною. І одного зимового дня він вирішив прогулятися київським парком.

Глава 1

Впав, оговтався

Йде парком. Тут що за ... . Підсковзується падає , та втрачає свідомість .Приходить в себе ,

та починає озиратись: ліс , кущі та дерева навкруги .

- Де я , що це на мені – Макс оглянув свій обладунок .Тут він почув якийсь шелест в кущах . З яких вийшла дівчинка років сімнадцяти.

- Ти хто? - запитав Макс .

- Я - Ліса – відповіла дівчинка отряхуючи з себе листя .До речі вона була не дівчинкою,а перевертнем і мала такий вигляд: лисячі вушка та такий самий лисячий хвіст. В її обличчі були лисячі образи ,також , на ній було легке платтячко. Макс трохи тремтячи відійшов назад [ подивився я б на вас коли ви перевертня побачили ].

- Я нічого тобі не зроблю – відповіла вона.

- Ага, ага – все ще тремтячи відповів Макс. – а д-де я ?

- Ти , в Тридев’ятому царстві,- відповіла Ліса.- а знаєш ,пішли зі мною до міста.

- Добре , - трохи заспокоївшись , відповів Макс , і вони разом пішли до міста .

Глава 2

Макс у місті

Прийшовши до міста наш турист , не відстаючи від своєї подружки роздивлявся навкруги . Місто виглядало , як звичайне місто : з вулицями , базарами , парками . В центрі цього міста був величезний палац.До речі , палац належав князеві : Князю Князьовичу Князенку . Ліса відвела нашого залізноголового до свого знайомого : Монгола . Це була добра людина , середнього зросту , трохи схожа на китайця . Він був власником лавки з прянощами де продавав різне : від спецій , до горіхів . Привітавшись , він пригостив наших героїв горіхами. І тут Макс почав його розпитувати :

- Слухай , а можеш щось цікаве розповісти ?

- Цікаве ? ,- я ось що чув , що люди кажуть , що ніби якісь богатирі хочуть піти і вбити дракона , який викрав дочку нашого князя .

- Треба мабуть піти до палацу , і попитати , чи може я в цьому участь прийму . Подякувавши Макс пішов до замку . Але коли до будівлі залишалось метрів п’ятсот , наш турист за щось зачепився:

- Хай йому грець ! – піднімаючись Макс подивився , що перечепився через якусь залізну річ : Залізна ручка , від якої іде спірально закручена трубка , на якій є напис : Залізна штука . – Хм , що це може бути … не важливо , заберу собі . І він пішов до палацу , де вже збиралися герої .

Друзі – казав Князь – я певен , що для вас це буде великою честю , врятувати мою доньку від Змія . Було б добре – так думав наш турист , але Котигорошко його перебив : Перш ніж рятувати царівну , знайди якусь зброю , чи ти будеш воювати тою штукою?

Макс трохи обурився та пішов із замку , на виході його зупинив дворецький:

- Я знаю тут в місті , є одна людина на ім’я Ломбардій . Він на будь’яку річ знайде пристосування , навіть на таку .

- Добре , сходжу до нього .

Макс в Ломбардія

Піднімаючись Макс слідкував куди йде Ліса , бо сам добре не знав місцевості . Пройшов декілька метрів вони побачили будинок середніх розмірів. Зайшовши в середину наші герої побачили людину добре вдягнену , яка сиділа за столом і щось писала.

- А , відвідувачі – радісно промовив Ломбардій - ну заходьте !

- Дивись , бачив таке – сказав Макс простягаючи йому Залізну штуку.

- Дай подивитись , ага так , зараз – Ломбардій пішов за чимось. Через деякий час він повернувся весь захеканий , весь у пилюці із якимось документом в руці – Ух мало мотлохом не завалило … так зараз не про це , ось тут написано : Інструкція до того не знаю чого . Принцип дії : Загадати що саме потрібно . після використання того не знаю чого дощечки , які залишились побити [легенько] тою самою Залізною штукою. Може йти в комплекті , або роздільно .

- І що ?

- І ось , за допомогою тої речі що ти мені приніс можна оце полагодити – Ломбардій показав на якісь дошки , які лежачи на полиці які за весь час , що лежали вкрились шаром пилу – он те .А за те що ти знайшов цю річ тримай меча і трохи грошей

- Знаєш велике тобі дякую .

- Ні , ти мені дуже допоміг ; Хоча я й раніше читав інструкцію , але гадки не мав що така річ є . До речі якщо піти через ліс прямо , то можна вийти до вказівного каменя , як йти через ліс я не знаю , можливо знає твоя подруга.

- Так , я знаю як йти через ліс ! – з посмішкою відповіла Ліса

Глава 4

Макс на роздоріжжі

- Так він казав йти до вказівного каменя , Лісо , якщо я не помиляюсь то це воно –сказав Макс вказуючи на кам’яну брилу з одним єдиним написом і стрілкою : До чорта , на – ліво п’ять кілометрів . Ех добре хоч прогуляюсь – сказав Макс і пішов в напрямі вказаному стрілкою .

Глава 5

Макс в гостях у чорта

Наш герой підходячи до замку , який до речі належав Чорту , почав потроху роздивлятися цей замок : старий , але гарно зроблений , прикрашений різноманітними візерунками , здавалось він стояв тут вічно

- Лісо , постій біля воріт , а я піду в середину , добре ?

- Так – як завжди відповіла Ліса

Зайшовши всередину будівлі , наш сміливець почав озиратись : гарні меблі , та професійна оздобленість вказували на те , що хазяїн був заможним , та добре обізнаним у мистецтві . Та не довго Макс роздивлявся оздоблення , пройшовши ще всередину , він почув , що десь поруч влаштували свято , і він пішов на звук . Дійсно був невеличкий банкет , не зрозуміло по якій нагоді , але його учасники були вражаючими , якщо не страшними : Чорт , Кощій , та Шайтан . Першим нашого туриста побачив власник будівлі Кощій :

- А хто до нас прийшов … ну добре , сідай з нами … побенкетуєш

- Та ні , дякую …я хотів спитати , а як йти від вказівного каменя ?

- Е , я б як другу тобі розповів ,але в нас того-самого … торт вже вдвічі зменшився та й узвару вже не має . Слухай , збігаєш ?

- Так не питання , я збігаю , часу в мене це не займе багато . І Макс пішов за , але Ліса його зупинила :

- А ти куди йдеш ?

- За тортом та ще за чимось , та не для себе , а для них.

- Добре , і мені щось візьми .

- Добре .

Через деякий час Макс повернувся з тортом , цукерками , та узваром

- А цукерки для кого ?

- А це тобі .

Віддавши це Кощію , Макс і запитав куди ведуть стежки від каменя , на що він відповів :

- Я знаю , коли піти прямо , то вийдеш на хату з курячими ніжками , й одного дуба , а що буде якщо на право піти , я не знаю .

Подякувавши за інформацію , наш герой забрав Лісу , та пішов у тому напрямку про який йому розповів Кощій

Глава 5

Макс на болоті

Мені цікаво , а чи він не збрехав часом – думав Макс йдучи болотом . Але невдовзі він побачив хатинку на курячих ніжках. О , воно! – пробелькотів наш болото-лаз , але його зупинив якийсь дуб . А дуб виглядав … точніше то був корч , але він представився дубом .

- Куди ти йдеш ?! А ти часом не заблукав ? – Таке питання задав той корч

- Аж ніяк , мене сюди Кощій відправив . І тут , почувся ніжний проте суворий жіночий голос: Ну, тоді вертайся до нього , і передай йому мої вітання !

- Та я в нього лише дорогу попитав , і все .

- А , ну тоді заходь . Хатинко , до лісу задом , а до нього передом , чи боком .

Хатинка повернулася до Макса дверима , але на 45 градусів . І він зайшов до хати . В ній сиділа , на стільці гарна , з розпатланим волоссям , та в піжамі дівчина років сімнадцяти . Вона спершу подивилась на Макса , а потім на Лісу . Врешті-решт вона встала із стільця , а потім запитала : А чого , ви до мене прийшли ?

Тут Дуб як гаркне : Їх Кощій прислав !

- А хто тебе питав – Макс крикнув у відповідь .

- А що , не можна?

- Та питай-питай – сміючись сказала Ліса.

- Взагалі – то він тільки дорогу вказав .

- А , он воно що … До речі , а що вам потрібно ?

- Як до зміїного замку , ти часом як пройти , не знаєш .

- Знаю , але можеш мені в городі допомогти ?

- А дуб той , не може допомогти , чи як ?

- Не може тому , що він – охоронець . Ну як , допоможеш ?

- Добре , допоможу , що робити ?

- В мене , за хатою город , а там всілякий бур’ян росте .

- Добре , викорчую .

- Але обережно !

- Та я обережно.

- І щоб , сам не вбився !

Останні слова Макс сприйняв несерйозно , але не тут то було : Бур’ян то живий ! І як загорлав коли побачив Макса : Їжа ! Ура!

- Дуля вам з маком , а не Їжа – вигукнув Макс та кинувся в атаку .

Ось так , десь годинки дві наш герой нищів бур’ян так , що аж щепки летіли . Через дві години , він пішов до хати .

- Ну як , викорчував бур’яни ? – з цікавістю запитала Карина .

- Де там викорчував , перетрощив – гордо відповів Макс – і до речі , не зламав нічого зайвого

- Дякую тобі за це , слухай я ж навіть не представилась , мене звати Карина .

- А мене Макс .

- А до змія якщо піти хочеш ,то поверни біля вказівного каменя вправо .

- Тю , і як раніше не пішов тою дорогою

Подякувавши і попросивши , щоб Ліса залишилась тут , Макс пішов до змія

Глава 6

Макс в гостях у змія

- Хм, схоже це саме той замок – сказав Макс підходячи до замку .- О , що це – сказав він , дивлячись на вивіску замку : Головний вхід – висячий міст , чорний хід – фунікулер . – Е-е , краще фунікулером – пробелькотів він , та обійшов замок . Хвилин через десять він був вже в замку . Походивши трохи по замку , Макс прислухався : Десь , було урчання якогось великого й страшного звіра . І Макс пішов на цей рев . Прийшовши до того місця , звідки він вважав йде рев , Макс побачив двоглавого змія , в якого були дві голови : Одна була обурена , а інша сумна . От обурена голова й запитує : Чого , ти сюди припхався ?!

- Як чого , принцесу визволяти .

- Знайшовся сміливий , Га-га-га .- Похнюпившись , додала сумна голова : Йшов би ти звідси .

- Нічого , нічого , зараз я тобі влаштую … - сказав Макс . І поки дракон заливався сміхом , акуратно відрубав йому ту саму , злу макітру .

- От добре , що ти його позбувся , а то він мені все життя псує . – сказала ціла голова. Нічого не зрозумівши Макс пішов до принцеси . Підійшовши до найгарніших дверей , він акуратно відчинив їх . За ними сиділа принцеса на ліжку , та мала дуже гордий та суровий вигляд, та мала гарне , чорне волосся , та карі очі . Тільки-но Макс зайшов , як вона вимовила :

- До мене , навіть не підходь , якщо ти звичайно не принц .

- Я не принц .

- Тоді , я з тобою нікуди не піду , а якщо ти мене кудись відправиш…

- Скажи , звати то тебе як ?

- Леравія .

- Ну тоді хоч до дому вертайся .

- Добре повернусь .

І вони пішли в місто , до Князя .

- Доню ! Донечку ! – радісно сказав Князь – як , я радий тебе бачити!

- І я тебе тату .

- Ну , раз ця людина тебе від змія врятувала , то хай він тобі за чоловіка буде .

Тут Макс і каже

- Ні дякую – відповів він задкуючи до виходу . А після того як вийшов з території замку , такого дьору дав , що той спортсмен на олімпіаді .

Приходить на болото , а там Карина з Лісою саме пили чай .

- Ну як , вбив дракона – спитала Карина

- Як вбив … в дракона дві голови було , а я йому одну відрубав …

- І що ?

- І от , йому зараз живеться краще .

- А чому ?

- Довго розповідати .

- А добре , що все добре закінчилось , а принцеса ?

- Навіть не питайте , то якесь жахіття , і як змій з нею тільки жив.

- Що страшна дуже ?

- Ні , проте жахливий характер .

На цій фразі Макс закінчив розповідь , і теж сів за стіл .

Глава 7

Макс вдома

О-ох , моя голова-а – сказав Макс встаючи з ліжка – дарма , ж я на ніч пив ! – сказав він дивлячись на порожню пляшку з-під пива. – Ну і присниться ж таке .

- Що присниться ? – промовила Ліса сидячи в кріслі . Повернувшись на голос Макс подивився на неї скляними очима , і зрозумів : Всі ті події йому не примарились.


Оцените этот эротический рассказ:        





Прокомментируйте этот рассказ:
Имя/псевдоним:
Комментарий:
Комментарии читателей рассказа:



 



Добавить рассказ
Напишите нам





 
 
 
     Привет. Меня зовут Ростислав, я офицер танкист. Служу на Дальнем Востоке. Хочу рассказать совершенно невероятную историю, которая случилась со мной пятнадцать лет назад, в 1986 году.
     Годом раньше, в 1985 я отслужил срочную службу и решил поступить в военное училище.
     Поехал в город Челябинск и подал... [ читать дальше ]
xStory.ru - эротические рассказы © 2006 напишите нам
 
Сайт xStory.ru не несет ответственности за содержание размещенных текстов, а только предоставляет площадку для публикации авторам. Тексты принадлежат исключительно их авторам (пользовательским никам). Содержание Сайта ни в коей мере не представляет собой какие-либо конкретные рекомендации или советы, которые могли бы склонить вас к принятию решения.